Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Погоджено

Рішенням зборів суддів

від 20 березня 2017 № 06/1

Затверджено Рішенням зборів

працівників апарату Бердянського

міськрайонного суду Запорізької області

від 15.11.2017 № 1/1

ПРАВИЛА

внутрішнього службового розпорядку

для суддів та працівників апарату

Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області

І. Загальні положення

Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ці правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку Бердянського міськрайонного суду, його апарату (далі – суд), режим роботи, умови перебування суддів та працівників апарату суду в органі державної влади та забезпечення раціонального використання їх робочого часу.

Правила поширюються на суддів та працівників Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Метою правил внутрішнього службового розпорядку є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов'язків.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

Діяльність працівників Бердянського міськрайонного суду ґрунтується на таких основних принципах:

- верховенства права;

- законності;

- професіоналізму;

- патріотизму;

- доброчесності;

- ефективності;

- забезпечення рівного доступу до державної служби;

- прозорості;

- персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни.

Усі спірні питання, пов'язані із застосуванням правил внутрішнього службового розпорядку, вирішуються головою Бердянського міськрайонного суду в межах наданих йому актами законодавства повноважень.

ІІ. Порядок прийняття і звільнення працівників апарату

Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору в установленому законом порядку.

Призначення на посади суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та їх звільнення з посади здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та відповідно до законодавства про працю.

Призначення на посади та звільнення з посад працівників апарату суду здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України “Про державну службу”, діючого законодавства про працю.

Призначення на посади та звільнення помічників суддів регулюється Положення про помічника судді, що затверджується Радою суддів України

Порядок призначення або обрання, припинення повноважень суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та їх звільнення з посади провадяться на підставах і в порядку, встановлених статтями 126, 127, 128 Конституції України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суддя, який вперше призначається на посаду в урочистій церемонії у присутності Президента України складає Присягу відповідно до статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Трудові відносини суддів не врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначаються діючим законодавством України про працю.

Працівники приймаються на роботу за трудовими договорами, на посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі.

Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, публічно складають Присягу державного службовця відповідно до статті 36 Закону України “Про державну службу”.

Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:

- копію паспорта або інший документ, що посвідчує особу (та пред’явити оригінал);

- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів.

Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, зобов'язані подати такі документи:

1) копію паспорта громадянина України;

2) письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі;

3) письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;

4) копію (копії) документа (документів) про освіту;

5) посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;

6) заповнену особову картку встановленого зразка;

7) у разі проведення закритого конкурсу - інші документи для підтвердження відповідності умовам конкурсу;

8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

На підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді головою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області видається відповідний наказ, який оголошується судді під підпис.
Прийом на роботу працівників оформляється наказом керівника (заступника керівника) апарату суду Бердянського міськрайонного суду, копія якого видається працівнику апарату суду. Ще одна копія зберігається в його особовій справі.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням, або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов’язки.

Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведення його в установленому порядку на іншу роботу адміністрація зобов'язана:

роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;
ознайомити працівника з Правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;
визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

На всіх працівників, які працюють понад п'ять днів, ведуться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58. Трудові книжки працівників апарату суду та суддів зберігаються як документи суворої звітності у службі управління персоналом суду. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника апарату суду.
Звільнення суддів з посад провадиться відповідно до діючого законодавства України, зокрема Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.
Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 Закону України «Про державну службу»);

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 Закону України «Про державну службу»);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 Закону України «Про державну службу»);

4) за ініціативою суб’єкта призначення (стаття 87 Закону України «Про державну службу»);

5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 Закону України «Про державну службу»);

6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов (стаття 43 Закону України «Про державну службу»);

7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Припинення трудового договору оформлюється наказом керівника (заступника керівника) апарату суду Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
Записи в трудовій книжці при звільненні та переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

ІІІ. Загальні правила етичної поведінки в суді

Працівники апарату суду повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.
Працівники апарату суду у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
Працівники апарату суду повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
Працівники апарату суду під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

IV. Особливості правового статусу помічників суддів

Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра і вільно володіє державною мовою.
Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником (заступником керівника) апарату суду за поданням судді.
Помічник судді призначається на посаду на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду.
Призначення на посаду помічника судді здійснюється без конкурсного відбору на підставі письмового подання судді керівником (заступником керівника) апарату суду.

У поданні на призначення помічника судді зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження претендента, громадянство, займана на час подання посада, посада на яку рекомендується претендент, володіння державною мовою.

До подання додаються особиста заява претендента та інші документи, передбачені законодавством про державну службу.

Для осіб, які претендують на посаду помічника судді, може проводитися стажування з метою набуття ними практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей цих осіб.
Керівник (заступник керівника) апарату може відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам, установленим частиною 2 статті 154 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та пунктом 6 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.
Помічник судді має посвідчення, що підтверджує його особу та повноваження.

Посвідчення помічника судді видається апаратом суду, до якого помічника судді прикріплено для кадрового та фінансового обслуговування, та підписується керівником (заступником керівника) апарату суду.

У разі звільнення помічника судді з посади він зобов’язаний повернути до відповідного апарату суду посвідчення, яке вважається недійсним з моменту звільнення.

Порядок перебування на державній (патронатній) службі помічника судді регулюється Законом України "Про державну службу", іншими нормативно-правовими актами України.
Застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником (заступником керівника) апарату суду за поданням судді.
У випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо), а також у період з моменту звільнення судді із займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді може тимчасово виконувати обов’язки помічника, додаткового помічника іншого судді, про що на підставі особистої заяви помічника судді та подання відповідного судді видається наказ керівника (заступника керівника) апарату.

Крім того, у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) на помічника судді за його згодою наказом керівника (заступника керівника) апарату суду може бути покладено тимчасове виконання обов'язків працівника апарату суду.

У разі відсутності згоди помічника виконувати обов'язки помічника іншого судді або працівника апарату суду його може бути звільнено з посади на підставі пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Щорічні основні та додаткові відпустки помічнику судді надаються в порядку, встановленому Кодексом законів про працю України та Законом України "Про відпустки", за його письмовою заявою, погодженою із суддею.
Помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України "Про державну службу" на підставі заяви про звільнення за власним бажанням або за мотивованим поданням судді, а у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) – за наказом керівника (заступника керівника) апарату суду.
У разі припинення повноважень судді помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

V. Основні права й обов'язки суддів та працівників апарату суду

Судді Бердянського міськрайонного суду мають право:

- користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

- брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

- утворювати об’єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня;

- вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку;

- на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

- на оплату праці, суддівську винагороду та інші доплати передбачені законодавством;

- на забезпечення житлових умов;

- на державний захист суддів та членів їхніх сімей;

- на соціальне страхування;

- на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

- права судді, пов’язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальними та іншими законами;

- захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Судді мають також інші права відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та чинного законодавства України.

Працівники апарату Бердянського міськрайонного суду мають право:

1) користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

2) брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;

4) чітке визначення посадових обов’язків;

5) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення;

6) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу;

7) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону;

8) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу;

7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків;

8) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності;

9) захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог Закону «Про державну службу»;

10) отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом;

11) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності;

12) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

Судді Бердянського міськрайонного суду зобов’язані:

1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики;

3) виявляти повагу до учасників процесу;

4) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

5) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;

6) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді;

7) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень в суді;

8) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.

Судді несуть також інші обов’язки передбачені Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та чинного законодавства України.

Працівники апарату суду зобов'язані:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій суду;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки;

8) виконувати накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

14) діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити керівника вищого рівня;

15) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

16) дбайливо ставитися до державного майна та публічних ресурсів.

Працівники апарату суду мають також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.

Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців.

VI. Основні обов'язки власника або уповноваженого органу

Власник або уповноважений ним орган (керівник) зобов'язаний:

1) під час укладення трудового договору роз'яснити працівникові його права і обов'язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2) створювати умови для виконання працівниками апарату суду своїх посадових обов’язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов’язків;

3) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4) забезпечити здорові та безпечні умови праці;

5) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього службового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6) неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7) своєчасно подавати інформацію щодо обліку робочого часу суддів та працівників апарату суду до ТУ ДСА України в Запорізькій області;

8) постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників суду;

9) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;

10) забезпечувати прозорість та об’єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;

10) вживати заходів щодо дотримання працівниками апарату суду правил внутрішнього службового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства;

11) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

Забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки працівників.

VІI. Робочий час і його використання. Час відпочинку.

Тривалість робочого часу суддів та працівників апарату суду Бердянського міськрайонного суду Запорізької області не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Робочий день працівників Бердянського міськрайонного суду розпочинається о 08⁰⁰ та триває до 17⁰⁰ (у п'ятницю – до 15⁴⁵ ), обідня перерва – з 12⁰⁰ до 12⁴⁵.

Встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею.

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

Суддям та працівникам апарату суду надається щодня перерва для відпочинку та харчування. Перерва не включається в робочий час.

Працівники апарату суду використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

Облік робочого часу у суді здійснюється у табелі обліку робочого часу (далі - табель).

4 . Вихід працівника апарату суду за межі адміністративної будівлі суду у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника.

Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Щорічна основна відпустка надається помічникам суддів та іншим працівникам апарату суду (не державним службовцям) тривалістю не менше 24 календарних днів. Під час надання щорічної відпустки здійснюється виплата матеріальної допомоги для оздоровлення.

Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

За кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більше як 15 календарних днів.

Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду на кожен календарний рік не пізніше 15 січня.

Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.

Графік доводиться до відома всіх працівників.

Надання відпусток працівникам оформляється наказом керівника.
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
За рішенням керівника державні службовці можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю за його заявою в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Підставою для відкликання державного службовця із щорічної відпустки є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою.

Відкликання із щорічної відпустки керівника державного органу або його заступника, який займає посаду державної служби категорії “Б”, здійснюється за рішенням керівника державної служби органу вищого рівня, який є суб’єктом призначення, шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

Відкликання із щорічної відпустки інших державних службовців, які займають посади категорії “Б” чи “В”, здійснюється за рішенням керівника державної служби державного органу, яке приймається у формі відповідного наказу (розпорядження).

Стосовно прийнятого рішення про відкликання та необхідності виконання невідкладного завдання служба управління персоналом державного органу повідомляє державному службовцю з використанням засобів телефонного та електронного (за наявності) зв’язку, а також поштового зв’язку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до такого відкликання.

У разі необхідності виконання особливо важливих завдань для відвернення стихійного лиха, захисту та/або збереження життя і здоров’я громадян, забезпечення захисту та/або відновлення прав чи інтересів людини або громадянина стосовно прийнятого рішення про відкликання служба управління персоналом державного органу повідомляє державному службовцю з використанням засобів телефонного та електронного (за наявності) зв’язку не пізніше ніж за два календарні дні до такого відкликання.

У день прибуття на роботу служба управління персоналом державного органу ознайомлює в установленому порядку державного службовця з наказом (розпорядженням) про його відкликання та надає завірену копію такого наказу (розпорядження).

У разі неможливості прибути на роботу у зв’язку із погіршенням стану здоров’я, складною транспортною обстановкою чи за наявності інших обставин, що ускладнюють прибуття на роботу, державний службовець повідомляє про виникнення таких обставин з використанням засобів телефонного або електронного (за наявності) зв’язку особу, яка прийняла рішення про відкликання, або службу управління персоналом суду чи безпосереднього керівника.

Після закінчення відпустки державний службовець повинен подати до служби управління персоналом інформацію, документи, необхідні для підтвердження обставин, що ускладнили прибуття на роботу у зв’язку з відкликанням.

Працівникам апарату суду, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.

VIII. Порядок повідомлення суддями та працівниками апарату

керівництва суду про свою відсутність

Суддя повідомляє голову (заступника голови) суду про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.

Працівник апарату суду повідомляє свого безпосереднього керівника, а також керівника (заступника керівника) апарату суду про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.

У разі недотримання працівником апарату суду вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність працівника апарату суду на робочому місці.
У разі ненадання працівником апарату суду доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника (заступника керівника) апарату суду щодо причин своєї відсутності.

IХ. Перебування суддів та працівників апарату суду в органі державної влади у

вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу

Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань судді та працівники апарату суду, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі спільного наказу голови суду та керівника апарату суду, зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.

Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Керівник апарату суду за потреби може залучати працівників апарату суду до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.

Чергування суддів та працівників апарату суду після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється службою управління персоналом і затверджується керівником апарату суду.

У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.
У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні працівника апарату суду, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування відповідна інформація подається службою управління персоналом керівнику апарату суду для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.
За роботу у вихідні, святкові, неробочі дні працівникам апарату суду надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця за заявами надаються відповідні дні відпочинку.

Суддям такі дні відпочинку можуть бути надані протягом шести місяців.

Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

X. Заохочення за успіхи в роботі

За зразкове виконання своїх обов'язків, бездоганну та ефективну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:

- оголошення подяки;

- нагородження грамотою, почесною грамотою;

- дострокове присвоєння рангу;

За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
3. Суддям відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виплачується суддівська винагорода.

Суддя до звільнення з посади не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами. Суддя може бути нагороджений державними нагородами лише за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя.

Судді та працівники апарату суду можуть бути нагороджені заохочувальними відзнаками Державної судової адміністрації України.
Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надається перевага під час просування по службі.
Заохочення оголошуються в спільному наказі голови та керівника апарату суду, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.
Заохочення не застосовуються до працівника апарату суду протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.

XІ. Стягнення за порушення трудової дисципліни

Судді несуть дисциплінарну відповідальність на підставах і в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника апарату суду може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

догана;
звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

До державних службовців за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарні стягнення застосовуються та оформляються спільним наказом голови суду та керівника апарату суду, який оголошується працівникові під розписку.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, утворює керівник (заступник керівника) апарату суду.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки. Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби.

До застосування дисциплінарного стягнення керівник (заступник керівника) апарату суду повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.
Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення працівника апарату суду не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року, але не раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

XII. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-

правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань

Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома працівників апарату суду шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.

Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.

Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті суду.

XIІІ. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної

безпеки

Керівництво суду зобов’язане забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.

Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку керівником апарату суду покладені відповідні функції.

Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.
Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником апарату суду, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в органі державної влади відповідає керівник апарату суду та визначена ним відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.

XIV. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і

майна державним службовцем

Суддя, працівник апарату суду зобов’язані до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій керівником апарату суду особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою відповідного суду, керівником служби управління персоналом суду та працівником апарату суду, який звільняється.

Один примірник акта видається судді, працівнику апарату суду, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.

ХV. Прикінцеві положення

1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення працівників апарату суду до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Правила внутрішнього службового розпорядку